Я так люблю Тебя, Господь,
Но хром мой шаг, несмел, неверен.
Да, Ты не закрываешь двери,
Но крепко держит душу плоть
И тянет в Вечную Могилу,
А у меня так мало силы,
Чтоб плоть свою же побороть.
Ты – Царь и Бог, и Господин,
И дух к Тебе, Господь мой, хочет,
Но дьявол за спиной хохочет
И шепчет: кто тебя простит?
Ты не взлетишь, удержат гири,
Ведь все пороки в этом мире
В себе вмещаешь ты один.
Все так, Господь, я виноват,
Но слушать дьявола не буду,
Я все слова его забуду,
И я не поверну назад,
Пойду я узкою тропою,
Пока не встречусь там с Тобою,
Пусть даже буду без наград.
Господь, я так Тебя люблю,
Пусть шаг мой хром, несмел, неверен,
Но Ты не закрываешь двери,
Любовь Великую Свою
Явил Ты на кресте голгофском
И нам принять ее так просто.
Я всей душой Тебя люблю!
10 сентября 2011 г.
Валерий Гаращенко,
Днепропетровск, Украина
Господь нашёл меня в колонии строгого режима, где я уже в четвёртый раз отбывал наказание. Я был хуже очень многих, но Иисус не побрезговал, не прошёл мимо. После встречи с Иисусом, моя жизнь изменилась кардинально, у меня сейчас есть семья, которую я люблю и которая любит меня, я имею все, о чем не смел и мечтать. Я прямо смотрю людям в глаза.
И это все мне дал мой Великий Господь! e-mail автора:valgar_65@mail.ru
Прочитано 3540 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Замечательный стих. Искренний.
Пусть Бог поможет вам в жизненном пути следовать за Ним. Комментарий автора: Слава Господу, только Он и помогает. Где бы мы были без Него?
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
Теология : От поста к молитве - Николай Погребняк Предлагаю вашему вниманию главу из книги \"О чём спорят христиане\" о посте и молитве: как сердечная молитва возвращается в жизнь верующих вместо верховенства постничества, как самоцели.