И злато зрелости и платина седин,
Лишь тех воистину достойно украшают,
Кто над собою полный властелин,
И цену радости и горю ощющает.
Что проку в разуме, кода он просто раб,
Когда страстей покорен он влеченью?
Что проку жить без цели, просто так,
И к смерти плыть безвольно по теченью? 06.01.2006
Виктор Шпайзер,
Кассель, Германия
Хочу я быть покорным Свету,
Но мочи быть покорным нету.
Соприкасаюсь я со тьмой
И лишь Христос - Спаситель мой.
Обычное — уже само по себе чудо! Я только записываю его. Возможно, что я немного подсвечиваю вещи, как осветитель на полузатемненной сцене. Но это неверно! В действительности сцена совсем не затемнена. Она полна дневного света. Потому люди зажмуривают глаза и видят так мало.
Франц Кафка e-mail автора:viktor.speiser@gmail.com
Прочитано 6013 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Может быть ты согласишься со мной Виктор, что есть ум - организатор нашей земной жизни здесь;земные знания и т. д.
есть Разум - это от Бога - таланты, истиное понимание мира...
Есть Святой Дух - Высшая Божья Мудрость,
коей и живут истинные святые седые старцы, и называется это состояние - состояние голубя? А знаешь почему?
А его Бог хранит - попробуй тронь... Комментарий автора: Согласен.
Бог в помощь!
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.