Бог – творит, а дьявол искажает.
Лечит Бог, а дьявол убивает.
Бог есть Жизнь, ну а лукавый – смерть…
Почему стараемся иметь
Не Господний нрав, а беса норов?
Бог смирен, а дьявол, словно боров,
День и ночь купается в грязи.
Сколь пред ним ты бисер не мечи,
«Я!» его превыше всяких «я»…
«Грязь» - гордыня, что ж мы как свинья
В неё лезем, лезем, забывая,
Что у нас наружность не свиная.
Бог – Творец! По милости Благой
Дал от рода нам всем образ Свой!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Місіонерам Господа Ісуса - Василь Мартинюк Ці вірші я присвятив усім місіонерам. Але коли їх писав, то мав на увазі перш за все місіонерів "Голосу надії", з якими спілкувався і яких найкраще знав. Зокрема, коли писав перший вірш, то перед очима мого серця були Віталій Онищук та Любов Онищук - рідні брат і сестра, що звіщали Добру Новину в далекій холодній Республіці Комі.
